Методична робота

   По-справжньому правдиві слова, що дитячий садок завжди був, є і буде колискою любові, з якої починається нація. Та „…вихованість дітей – то проблема, про яку точиться багато розмов, але вона насправді реалізується недостатньо. Україні сьогодні, як ніколи потрібні патріоти, зодчі храму духовності, творці з гнучким розумом, адже світ вступає у вік Людини. Людина – от що головне“ – цей вислів В.О. Сухомлинського і зараз є для нашого колективу КЗДО „Веселка“ дороговказом, путівником нашої трудової діяльності.

   Усвідомлюючи нашу загальну  мету  сприяння відродженню національної свідомості, духовності дорослих та формування цих основ у дитинстві, ми ставимо перед собою завдання – розбудови національного дитячого садка, забезпечення єдності поколінь нашого народу.

Програми, за якими працюємо:

Освітня програма  навчання та виховання дітей віком від 2 до 7 років «Дитина»

Форма планування роботи з дітьми дошкільного віку - розгорнуте перспективне планування навчально – виховної роботи з дітьми різних вікових груп за режимними моментами.

Педради.

Педагогічна рада в  закладі дошкільної освіти як головний орган керівництва навчально-виховним процесом розв’язує конкретні завдання в роботі закладу.

У своєму закладі  за формою організації  проводимо як традиційні так нетрадиційні педагогічні ради у формі ділової гри та „ круглого столу.“

Якщо дитина:

 Зростає в атмосфері критики, вона вчиться засуджувати;

Зростає в атмосфері ворожості, вона вчиться боротися;

Зазнає приниження, вона стає невпевненою;

Живе в атмосфері страху, вона стає боязкою;

Відчуває постійний сором, вона звикає почуватись винуватою;

Зростає в толерантному середовищі, воно вчиться бути терплячою;

Відчуває підтримку, вона вчиться впевненості;

Зростає в атмосфері прийняття, вона вчиться любити;

Зростає в атмосфері похвали, вона вчиться любити саму себе.

Чого не слід робити батькам:

 - Перед вступом до школи змінювати режим життя дитини: позбавляти її денного сну, тривалих прогулянок, ігор у достатній кількості.

 - Оцінювати все, що робить дитина, так, як слід оцінювати діяльність учня.

 - Займатися із дитиною за програмою першого класу, підміняючи гру навчанням.

Що необхідно робити батькам:

- Прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, осмислювати побачене і почуте, узагальнювати та класифікувати.

 - Навчити дитину долати труднощі, організовувати свою діяльність.

 - Учити дитину конструктивно виявляти свої емоції та бажання, поважати думку інших, узгоджувати свої бажання з бажаннями оточуючих — дітей і дорослих.

Кодекс професійної етики педагогів

Заходячи у групу дітей або до кабінетів працівників дошкільного закладу, усміхайтеся.

Спочатку навчіть своїх вихованців, а потім запитуйте.

Ніколи не обманюйте дітей, дотримуйтеся свого слова.

Ніколи не ображайте дітей, захищайте їх від усіх видів самоуправства.

Як не  було б складно, будьте стриманими і терплячими.

Будьте для дітей прикладом у поведінці, праці, ставленні  до інших людей.

У будь-якій ситуації намагайтеся ставити себе на місце дитини.

Пам’ятайте: по справжньому зрозуміти дитину можна  лише після того, як  полюбиш її.

Учіться у колег, батьків, дітей.

Не скаржтеся на своїх вихованців батькам, колегам адже справжній педагог буває незадоволеним тільки собою.

Будьте великодушними до того, хто припустився помилки.

Вибачайтеся перед дитиною, якщо  неправі. Це аж ніяк не принизить ваш авторитет.

Живіть інтересами дітей та їх надіями.

Навчіться бачити зону найближчого розвитку дітей та оптимізувати їх  майбутнє.

Ніколи не кажіть у присутності дитини про її обмежені можливості.

Завжди повідомляйте батьків про успіхи й досягнення дітей.

 Консультація для вихователів

Як розмовляти з дітьми так, щоб вони вас почули:

Не зводьте розмову до вказівок на кшталт армійських. Зробіть кожну дитину співрозмовником, думка якого для вас важлива, запропонуйте їй висловити свої  міркування, ставлення; надайте можливість самостійного вибору способів дій з–поміж можливих.

Намагайтеся відчути готовність дітей до розмови  з вами і не починайте її тоді, коли діти наразі мають інші пріоритети. Адже нерідко ми відволікаємо дітей від важливих для них справ заради проведення нецікавого для більшості з них заходу (спостереження, обговорення тощо). Участь у  такому заході    стає для дітей формальною, а те, про що ми говоримо, вони пропускають повз вуха.

Намагайтеся надати особистісного смислу розмові: мотивуйте, пояснюючи її значимість, звертайтеся до особистого досвіду, багажу знань дітей, адже їм дуже подобається виявляти свою обізнаність, діліться власним досвідом.

Під час розмови з конкретною дитиною не відволікайтеся на зауваження, репліки іншим дітям або дорослим. Продемонструйте зацікавленість і щирість. Якщо зміст розмови не передбачає уваги з боку інших, надайте їй атмосфери інтимності.

Заохочуйте ініціативу дитини в діалозі, підтримуйте бажання запитувати, допитливість, підтвердіть, що для вас важливо те, про що дитина запитує. Дитина як і дорослий, любить, коли її слухають, поважають її думку та її саму.

Організація роботи з адаптації дітей до дошкільного закладу

Вступ дитини до дошкільного закладу — це подія, що потребує особливої уваги з боку педагогів дошкільного закладу та батьків. Дитячий організм не одразу звикає до нових соціальних умов. Досить часто цей процес супроводжується зміною поведінкових реакцій, розладом сну, апетиту. Оскільки адаптивні можливості дошкільників не є безмежними, різкий перехід дитини в нову соціальну ситуацію і тривале перебування у стресовому стані можуть призвести до емоційних порушень та сповільнення темпу психофізичного розвитку.

Ступені адаптаційного періоду

Залежно від тривалості адаптаційного періоду та складності його перебігу розрізняють такі ступені адаптації дитини до дитячого садка:

легкий (1 — 16 днів);

середній (16 — 32 дні);

складний (32 — 64 дні).

Легкий

За легкого ступеня адаптації поведінка дитини нормалізується протягом двох тижнів. Апетит відновлюється вже наприкінці першого тижня, через 1 —2 тижні — налагоджується сон. У дошкільника переважає, радісний чи стабільно спокійний емоційний стан. Дитина контактує з дорослими, ровесниками, предметами, що її оточують. Досить швидко звикає до нових умов: нового приміщення, спілкування із групою ровесників, незнайомими дорослими. Мовлення при цьому може бути дещо загальмоване, але малюк відгукується і виконує вказівки педагога. Захворюваність трапляється не частіше одного разу і проходить без ускладнень.

Середній

За середнього ступеня адаптації сон і апетит відновлюються через 20 — 40 днів. Протягом усього місяця емоційний стан дитини може бути нестійким, Протягом дня для малюка характерна плаксивість: крик, плач під час розлуки і зустрічі з батьками та близькими людьми. Ставлення до однолітків зазвичай байдуже. Мовленнєва активність сповільнюється. З'являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість у ставленні до дорослих і дітей, спілкування лише за певних умов. Захворюваність трапляється не частіше двох разів і триває не більше 10-ти днів, протікаючи без ускладнень.

Для цього ступеня адаптації протягом перших двох тижнів характерні такі вегетативні зміни в організмі дитини, як: блідість, пітливість, темні круги під очима, «палаючі» щоки, лущення шкіри (діатез). Однак за емоційної підтримки дорослого дитина, виявляючи пізнавальну та поведінкову активність, поступово звикає до нового оточення.

Складний

Про складний ступінь адаптації свідчить погіршення сну дитини. Сон стає коротким і тривожним. Дитина може скрикувати, плакати уві сні або прокидатися зі сльозами. Погіршується апетит, іноді дитина категорично відмовляється від їжі. Можливі й такі невротичні реакції, як: блювота, енурез, безконтрольний стул, заїкання, хвороблива прив'язаність до особистих речей, страхи, некерованість у поведінці, істерика.

Малюк може перебувати в активному емоційному стані, для якого характерні плач, обурений крик, агресивно-руйнівна поведінка. Або навпаки, може бути пасивним, пригніченим, напруженим, уникати спілкування з однолітками, сторонитися і відмовлятися від участі в будь-якій діяльності.

Складна адаптація призводить до тривалих захворювань, ускладнень, зокрема до уповільнення росту і набирання ваги. Може виникнути затримка мовленнєвого розвитку. Захворювання можуть виникати частіше трьох разів і тривати понад 10 днів. Щоб уникнути подібних ускладнень, необхідно заздалегідь готувати дитину до вступу до дитячого садка.

Організація психолого-педагогічної діяльності

Для забезпечення оптимального перебігу адаптації важливим є поступовий перехід дитини із сім'ї до дитячого садка та індивідуальний підхід з боку фахівців дошкільного закладу.

Цю роботу проводимо за трьома напрямами — з дітьми, батьками та вихователями у кілька етапів:

підготовчий етап;

етап психолого-педагогічного супроводу;

етап аналізу та висновків.

На кожному з цих етапів для батьків, вихователів і спеціалістів розробляємо рекомендації щодо полегшення адаптації дітей раннього віку.

Чинники, які впливають на перебіг адаптаційного періоду:

вік дитини;

стан здоров'я;

рівень розвитку;

особистісні якості;

уміння спілкуватися з дорослими й однолітками;

сформованість предметної та ігрової діяльності;

наближеність домашнього режиму до режиму дитячого садка;

сформованість елементарних культурно-гігієнічних навичок;

готовність батьків до перебування у дитячому садку;

шумовий фон у групі дитячого садка;

стабільність складу вихователів;

ДВАДЦЯТЬ ПРАВИЛ УСПIШНОГО ВИХОВАТЕЛЯ

1. Частіше згадуйте та проговорюйте позитивні відгуки про себе,запишіть їх на аркуші паперу,читайте їх у хвилини невдач, розчарувань і труднощів - вони допоможуть відновити віру в себе,а це - запорука подолання всіх життєвих негараздів.

2. Вправляйтеся у вербальному й візуальному викладі творчих ідей, проговорюйте, записуйте, замальовуйте все, що спадає на думку з проблеми, над якою розмірковуєте. Це відкриє незнані раніше можливості творчої діяльності.

3. Прагніть до співробітництва з колегами,налаштовуйтесь на спільну творчу діяльність, шукайте в досвіді кожного цінне, цікаве, корисне.

4. За жодних обставин і переживань не знижуйте трудову активність, бо це звужує ваші можливості. Постійно й свідомо формуйте себе як активну, ініціативну особистість.

5. Пам΄ятайте: в кожному з нас закладені фізичний, психічний і духовний «реактори», які лише варто запустити, і вони допоможуть злітати над рутиною, підніматимуть на висоту справжньої величі, здобутою працею, наполегливістю, освіченістю та порядністю.

6. Якщо ваше творче натхнення спіткала криза, спробуйте «переключитися»: зустріньтеся з друзями, відверто поговоріть з кимось, послухайте гарну музику, погуляйте на свіжому повітрі, відвідайте церкву, займіться фізичною роботою, впорядкуйте свої речі, виконайте комплекс фізичних вправ тощо.    І рішення прийде само собою, ніби «випливе» з підсвідомості, «осяє».

7. Починайте день з фізичної розминки на свіжому повітрі, в місці, де є хоча б кілька дерев. Це відновить почуття єдності з природою, розуміння скороминущості всіх життєвих негараздів, дасть заряд бадьорості та позитивно налаштує свідомість на весь день.

8. Вчіться бачити себе очима дітей,намагайтеся викликати у них захоплення і бажання бути схожими на вас.

9. Частіше всміхайтеся дітям і дорослим. Усмішка – це свідчення того,що вам приємно спілкуватися, разом творити, працювати.

10. Будуйте спілкування з дітьми не « від себе»,  а «від них», тоді дитина буде в радіусі вашого педагогічного впливу, що зробить можливою міжособистісну співтворчість.

11. Прагніть, щоб під час взаємодії діти частіше чули від вас схвалення, похвалу, заохочення. Завдяки цьому маленькі  партнери  зв΄язують  з вашою особистістю  власні позитивні переживання , що підвищує  їхню довіру до вас, стимулює бажання спілкуватися з вами.

12. Вислуховуйте кожну дитину до кінця,не перебиваючи. Винагорода за терпіння – мовленнєві перлинки, несподівані злети дитячої думки.

13. Уникайте у взаємодії з вихованцями штампів, стереотипних реакцій на їхню поведінку, формальної оцінки результатів діяльності різних дітей.

14. Прагніть подолати в собі негативні установки щодо деяких дітей, намагайтеся помітити позитивне в кожному і постійно нагадуйте собі це, реагуючи на їхні вчинки.

15. Постійно вдосконалюйте своє мовлення,   збагачуйте його новими образними висловами, викорінюйте слова–паразити, росіянізми, діалектизми.

16. Якщо трапилися неприємності, не зациклюйтеся на них, не «прокручуйте» їх в уяві знову й знову. Проаналізуйте ситуацію, зробіть висновки, щоб не повторювати подібних помилок у майбутньому. Якщо не вдається заспокоїтися,  влаштуйте собі маленьку радість чи зробіть приємний подарунок: насолодіться спокоєм, розслабтеся, роздивіться навколо, щоб помітити щось таке, чого не помічали раніше. Якщо дозволяють кошти, пройдіться по крамничках і придбайте приємну дрібничку. Перегляньте свій гардероб, укомплектуйте його по новому, це допоможе відвернути увагу від важких думок, подарує приємні хвилини оновлення. Сходіть до перукарні,    в театр, кіно, музей, на виставку тощо.

17. Якщо якийсь «внутрішній голос» постійно нашіптує, що життя важке, праця невдячна, а здоров΄я  вже не те, щоб щось змінити й подолати, відшукайте у скарбничці пам΄яті  приємні моменти. Не забувайте, що ваша робота дуже важлива й значуща, бо пов΄язана з великою місією – формування Людини. Якщо до професійного розчарування призвів конфлікт з кимось із батьків вихованців, не переносьте цю образу на малюка, пам΄ятайте, що він ні в чому не винний.

18. Сильна людина,справжній Педагог на все, що відбувається, реагує мудро, сприймаючи подію як сигнал до усвідомленої адекватної реакції, а не привід впадати у відчай. Тож важливо поставити перед собою дві основні мети: стати сильним духом і навчитися бути щасливим. Людина, що дотримується таких поглядів, позбувається неприємних думок, не очікуючи, поки вони самі покинуть її. Але не тікає від страху, подекуди може й надуманого, а намагається зрозуміти, чого можна очікувати за найгіршого варіанту плину подій. Це буває дуже неприємно, зате допомагає позбутися тривоги, викликаної невизначеністю, підсвідомим страхом.

19. Шукаючи вихід з будь-якої скрутної ситуації, не втрачайте свою гідність і не принижуйте чужу.

20. Вдумливо читайте і беріть на озброєння те, що співзвучне вашим відчуттям, думкам, принципам. Не зупиняйтеся у своєму розвитку ні на хвилину, бо за зупинкою чатує регрес  в особистісному розвитку й професійній діяльності.